нуль

-я́, ч.

1) Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. || Число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від'ємних чисел.

2) Умовний початок шкали. || Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.).

••

Абсолю́тний нуль — а) фіз. Нуль за шкалою Кельвіна, що дорівнює -273°C.; б) перен. Нікчемна людина, невіглас.

Нуль-ну́ль — а) уживається після називання години на означення точного часу: саме о такій-то годині й ні на хвилину пізніше або раніше; б) у деяких спортивних змаганнях означає, що жодна з команд не дістала переваги у грі.

Рухо́мий нуль — нуль шкали засобу вимірювання, розташування якого може змінюватися в рамках деякого діапазону.

3) У дореволюційній школі – найнижчий бал оцінки знань, поведінки.

4) перен. Те, що не має ніякої цінності чи значення.